Як один одесит зробив багатою цілу країну
Чи знаєте ви, які дві найголовніші пам’ятки Непалу?
Журнал «Life» вважав, що це Еверест і Борис Лисаневич. І, якщо з першим все зрозуміло, то про особу другого
слід розповісти детальніше.
Син одеського дворянина, Борис Миколайович Лісаневич встиг побувати кадетом і учасником Громадянської війни, десятником на автозаводі Рено і танцюристом балету в паризькому театрі Дягілєва, господарем престижного клубу та готелю, успішним ресторатором.
І, незважаючи на настільки яскраве розмаїття занять, він у всьому домагався успіху:
— Він потрапив в балетну школу, ховаючись від масових розстрілів, влаштованих більшовицькими терористами — але за кілька років став зіркою одеської балетної сцени. Після втечі до Франції в 1924 році він потрапив в театр «Альгамбра», потім йому вдалося потрапити в трупу Сергія Дягілєва, на одному рівні з Сержем Лифарем і іншими зірками. Після смерті Дягілєва в 1929, він організовує свою власну трупу, виступає в Ла Скала, потім вирушає на гастролі в Південну Америку, а потім і на Схід.
Лифарь — другий зліва и Лісаневич крайній справа
— Назад до Франції він вже не повернувся. Три місяці він проводить в джунглях Індії, потім осідає в Калькутті і приймає британське підданство. Йому в голову приходить зухвала ідея: створити світський аристократичний клуб, куди були б вхожі не тільки англійські джентльмени, а й індійські магараджі, і навіть леді з вищих верств суспільства. Для розваги публіки був запрошений оркестр, а з Ніцци був виписаний знаменитий російський шеф-кухар Володимир Халецький. Вечори в клубі мають феноменальний успіх, його кухня славиться на всю Індію, і у високопоставлених гостей з’являється звичка вирішувати справи різної важливості за столиком в клубі Лисаневича. Зрозуміло, гостинний господар і розумний співрозмовник часто виявляється в курсі цих справ …
— Саме в цьому клубі Борис зав’язує знайомство, а потім і міцну дружбу з махараджів Бихара і непальським генералом Махабіром. Він ще не знає, яку роль зіграє ця дружба в майбутньому, а поки він стає одним з найбільш запеклих мисливців Індії.
Лісаневич на полюванні
У 1944 році Махабір привозить в клуб до Борису короля Непалу Трибхувана, вигнаного з власної країни прем’єр-міністром Раном. Лісаневич знайомий з багатьма впливовими людьми, в тому числі і Джавахарлалом Неру — майбутнім прем’єр-міністром, а поки головою опозиційної партії ІНК.
— Через деякий час, після здобуття Індією незалежності, Лісаневич виходить на зв’язок з Трібхувану і вони, при підтримці Індії, організовують зміну влади в країні. Раніше відсторонена від влади, непальська монархія відновлена, а Борис заслуговує найщирішої подяки від короля. Через деякий час його запрошують відвідати, а потім (в 1953) і переїхати в Непал.
Нестримна енергія одесита знаходить новий вектор: «А давайте зробимо Непал туристичним раєм!» «Кому потрібен Непал, де немає електрики, доріг і каналізації?» — глузливо відповідали йому непальці. Але Борис як завжди наполегливий і невтомний. Частково літаками, але в основному на руках носіїв в Непал доставляють різну техніку і начиння. З Індії запрошують кухаря, завозять різні культури, раніше ніколи тут не бачені.
Готель в Катманду, який створив Лісаневич
Друга складність — переконати короля відкрити Непал світу. З цим теж було складно боротися, але одесит і тут домігся свого. Уже в 1954 році був відкритий перший на весь Непал Royal Hotel. При ньому відкривається ресторан «Як і Йеті», і Борис особисто інструктує шеф-кухаря, навчає його готувати борщ і котлети по-київськи.
Дворик готелю і садик з басейном
Після смерті короля Трибхувана в 1955 році на трон сходить його син Махендра. Спочатку не довіряючи своєму могутньому гостю, він змінює свою думку після грандіозної церемонії коронації, проведеної на найвищому рівні знову ж таки завдяки енергійності і багатій уяві Бориса.
Борис щосили рекламує Непал не тільки як туристичний, а й як альпіністський рай. Експедиція, що досягла вершини Евересту, розпочала та закінчила своє сходження в «Як та Йеті». А Непал благополучно заробляв на альпіністах і туристах. І заробляв так успішно, що з відсталою середньовічної країни став одним із найпопулярніших туристичних центрів.
У минулому досвідчений мисливець, Лисаневич організовує полювання небачених масштабів під час візиту британських монархів у 1961 році. Для потреб мисливців вило виставлено 376 слонів, які вітали Єлизавету на всьому шляху від аеропорту, а потім перевозили людей на полюванні.
Королева Єлизавета ІІ і король Непалу
Ще багато можна розповісти про це незвичайному одесита, але ми пропонуємо вам просто подивитися невеликий фільм про Бориса Лісаневича. Дивіться і … приїжджайте в його рідне місто.
(9 оценок, среднее: 4,89 из 5)
Для того чтобы оценить запись, вы должны быть зарегистрированным пользователем сайта.
Loading...
